Вже давненько я заглядаюсь на такий собі вид вишивки, називається "Алмазна вишивка".
Не один раз бачила на виставках та і у продажу, в Неті бачила деякі готові роботи.
Взагалі-то я прихильниця хрестиків і повсякчас повертаюсь саме до них, але зараз звернула увагу на інший вид рукоділля. Чому? Бо у мене дилема: що робити на Паску? Тобто, святкування Великодня для мее постійно обертаються морокою - що його робить і чим зайнятися? Можна поїхати куди-небудь, піти прогулятися, але все одно, як мінімум 2 дні я байдикую, а це для мене ціла проблема і жах.
На Різдво я дуже гарненько замінила вишивку розмальовкою картинки (я звітувала раніше про це), сидиш собі, малюєш, не нудьгуєш.
Аж тут на носі Паска і вирішила, що раз таке діло, буду думати, чим би себе ще зайняти, тому звернула увагу саме на "Алмазну вишивку" (ну, не малювати ж ще одну картину).
Міточки
"Вітрильник"
(4)
"Золота колекція"
(1)
"Море у руках"
(2)
"Натурниця"
(4)
"Натюрморт з овочами"
(4)
"Осінній пейзаж"
(4)
"Цілуй мене"
(2)
"Шевченкова хатинка"
(10)
Алмазна вишивка
(2)
Бокова натяжка
(1)
В'язання
(2)
Виставки
(2)
Готові роботи
(9)
Для роздумів
(1)
Моє життя-буття
(12)
Моя Україна!
(23)
На майбутнє
(6)
Навколишній світ
(83)
Натхнення
(6)
Потихеньку вишиваю
(31)
Розмальовка
(3)
Смаколики
(1)
Трішки про мене
(8)
Улюблені хрестики
(43)
Хом"ячок-трудівничок
(22)
Читацька кишенька
(3)
Я пишу
(10)
Мої сторіночки
26.02.15
24.02.15
"Натюрморт....", звітик другий
Вечір надворі, а я ніяк відірватись не можу. Ото мене "взяло" після якоісь апатіі. Чи то вже на весну повернуло?
Мене, до речі, завжди на літо тягне вишивать. Хоча навпаки, повинно бути, зимою сиди та вишивай, а літом подорожуй. У мене навпаки))))
Так от, завтра вже на роботу, мені сьогодні набагато краще, а все завдяки вам, дівчатка! Дякую за побажання! Я вже сьогодні навіть дихати нормально почала, точно якийсь вірус гуляє. Завтра на роботу, чому я дуже-дуже рада, бо сидіти вдома значно краще коли не хворієш....
І перед тим, як зі величезним нехотінням відкладаю голку, відправляю вам на розсуд звітик #2!!!
Мене, до речі, завжди на літо тягне вишивать. Хоча навпаки, повинно бути, зимою сиди та вишивай, а літом подорожуй. У мене навпаки))))
Так от, завтра вже на роботу, мені сьогодні набагато краще, а все завдяки вам, дівчатка! Дякую за побажання! Я вже сьогодні навіть дихати нормально почала, точно якийсь вірус гуляє. Завтра на роботу, чому я дуже-дуже рада, бо сидіти вдома значно краще коли не хворієш....
І перед тим, як зі величезним нехотінням відкладаю голку, відправляю вам на розсуд звітик #2!!!
22.02.15
"Натюрморт...", перша сторінка є!
Так-с, звітую про вишиту першу сторінку. Всього їх три, це сама маленька частина, тому і так швидко. Я вправна дівчинка, а ще хворію і є час, замотавшись у все, що є в домі, самими пальцями вишивать))))
21.02.15
"Натюрморт з овочами" від Luca-S
Усім привіт!
Як я писала у минулому пості, в одному з журналів "Все о рукоделии" моя сестричка побачила схемку і вона ій дуже сподобалась. Ну, багато ж мені не потрібно, захотіла, значить буде у неі ця картинка)))
Але у мене зразу ж стало питання де його шукати нитки Анкор..... Ну, завдяки моій природній ліні, я знайшла набір по самій низькій ціні у Києві і вуаля - вже звітую про початок.
Як я писала у минулому пості, в одному з журналів "Все о рукоделии" моя сестричка побачила схемку і вона ій дуже сподобалась. Ну, багато ж мені не потрібно, захотіла, значить буде у неі ця картинка)))
Але у мене зразу ж стало питання де його шукати нитки Анкор..... Ну, завдяки моій природній ліні, я знайшла набір по самій низькій ціні у Києві і вуаля - вже звітую про початок.
13.02.15
Мамин дім...
У кожного з нас є батьки і було дитинство. Не важливо яке, але ж було... А зараз доросле життя, у якому є дійсність.... Так чи інак більшість із нас вилетіли із домівки в цю дорослу буденність зовсім спонтанно і неочікувано, бо майбутнє гукало...
А з часом ми повертаємось до батькового порогу.... Я колись думала, що романтики моменту додають сільські історії, аж ні.... Навіть у величезному Києві, переїжджаючи з Правого берега на Лівий ти повертаєшся у дитинство....
(домашня виробниця затишку...)
А з часом ми повертаємось до батькового порогу.... Я колись думала, що романтики моменту додають сільські історії, аж ні.... Навіть у величезному Києві, переїжджаючи з Правого берега на Лівий ти повертаєшся у дитинство....
10.02.15
Як ви вишиваєте?
Доброго ранку!
Я сьогодні з питанням...
От вчора сиділа, почала нову роботу і піймала себе на думці, що я вишиваю 2-ма способами.
Перший: якщо за допомогою Q-Snap рамочки, то двома руками, одна з верху полотна, друга - під полотном. Виходить досить швидко.
Другий: якщо за допомогою пялець, то тримаючи в одній руці роботу, іншою прошиваю хрестики, так як показано на малюнку
Я сьогодні з питанням...
От вчора сиділа, почала нову роботу і піймала себе на думці, що я вишиваю 2-ма способами.
Перший: якщо за допомогою Q-Snap рамочки, то двома руками, одна з верху полотна, друга - під полотном. Виходить досить швидко.
Другий: якщо за допомогою пялець, то тримаючи в одній руці роботу, іншою прошиваю хрестики, так як показано на малюнку
От мама у мене вишиває ось так:
... а мені так не зручно.
А як вишиваєте Ви? Як звикли?
Поділіться, мені ж цікаво!)))
Поділіться, мені ж цікаво!)))
07.02.15
Помагайчик-вишивайчик!
Доброго суботнього ранку!
Я не знаю, як починається ранок у вас, а у мене з вишивки і кави. А ще з обов'язкового нянчення мого пухнастика.
Тільки що набігавшись та порядком втомившись, вона зробила мені приємність і вмостилась прямісінько на ручки спати. П'яльця підсовую собі майже під носа, аби тканинка ненароком не зачепила іі та не розбудила, звук на телевізорі тихіше також. Ото така у мене помагаєчка!
А ще у мене ранок починається з перегляду документальних фільмів про І.Франка та історіі Холодноярівськоі республіки, це для початку....
Тож знайте, маючи вдома пухнасте, швидко з самого раночку поробіть справи, бо потім не зможете! Ааагооооов, принесіть, мені хтось попити, я піднятись не можу!!!!!
Я не знаю, як починається ранок у вас, а у мене з вишивки і кави. А ще з обов'язкового нянчення мого пухнастика.
Тільки що набігавшись та порядком втомившись, вона зробила мені приємність і вмостилась прямісінько на ручки спати. П'яльця підсовую собі майже під носа, аби тканинка ненароком не зачепила іі та не розбудила, звук на телевізорі тихіше також. Ото така у мене помагаєчка!
А ще у мене ранок починається з перегляду документальних фільмів про І.Франка та історіі Холодноярівськоі республіки, це для початку....
Тож знайте, маючи вдома пухнасте, швидко з самого раночку поробіть справи, бо потім не зможете! Ааагооооов, принесіть, мені хтось попити, я піднятись не можу!!!!!
05.02.15
Час змінює все!
Сьогодні 5 лютого вже 2015 року.
Минув майже місяць з останнього запису, за що мені невимовно соромно...
Так блоги не ведуть.
Та багато чого трапилось за цей час.
А думки - вони ж нікуди не діваються, розумієте?
Хоча моя ця сторіночка для творчості, але поділитись хочу простими роздумами.
Майже неділю назад мені виповнилось 30 років. Якась цифра така.. . Я би сказала - незрозуміла. Колись, напевно, всі ми думали, що життя лиш тільки до 30-ти триває, потім вже старіти починаєш. Зараз радуюсь, що помилялась. Хоча я не відчуваю цей вік, якась примарна цифра. Та і дорослою себе не відчуваю. А як це? ;-)
Смішно сказати, але при купівлі алкоголю, чи цигарок чоловіку, у мене паспорт запитують. Приємно до чортиків!! :-))
Якось подумалось, що коли виповнилось 29-ть, я гостріше це відчула.
Отак от, я стала дорослою в одну мить)))
Ще останнім часом не вишиваю. Є декілька незакінчених картинок, а чогось ліньки. От дивлюсь я на пяльця, а мене не тягне до них. Знаю, що це таке, швидкоплинне відчуття і у всіх вишивальниць воно буває, але ж неприємно трохи... Може мені потрібно журнальчиків прикупить "Все о рекоделии"? Я, соромно признятись, ще з листопадового номеру не купувала, може натхнення там знайду?
А може ви мені, дівчатка, розкажете де те натхнення берете?
Недавно, до речі, я відкрила для себе таку штуку, як Google+, ооойй, там стільки всього цікавенного познаходила: і фото нашої Неньки, і історичні сторінки, і гумор... А ще зрозуміла, чого варте почитати чийсь пост надихаючий..
(Сонячний день, Карпати, Україна)
А ще я сьогодні ж прямо зрозуміла, чого варто порадуватись випавшому пухнастому сніжку! Майже всі скиглять, що слякоть і месиво на вулиці, а я як дитя радуюсь! Прокинулась, вийшла на балкон, а там ось така краса))
Це фото без фільтрів і без обробки)))
Навіть бачите, сьогодні спромоглася поновити блог і написати сюди.
Але щоби відповідати назві блогу, я ще хочу написати про втрату...
На цьому тижні загинув Кузьма Скрябін... Була вражена реакцією нашого народу - оплакували всі, без виключення. Сама відійти не можу вже третій день. Дуже жаль, дуже.... Чому таких людей Бог забирає, а?
Але минає третій день і потроху починаєш оговтуватись від новини - час змінює все...
А ще час лікує, це однозначно...
Тому, думаю, варто просто перечекати період ліні, небажання щось робити після роботи, окрім спати..
Якийсь зараз у мене такий період, оновлення, скоріш за все... Давно я просто так не посміхалась, не скакала по офісу.... А це для мене багато чого означає....Повертаюсь до "себе колишньої"
Ото такий у мене пост незрозумілий вийшов, напевно, чітко відображає мій теперішній стан - непевності, сумнівів, спогадів, мрій і роздумів та віри у майбутнє.
Ну, вже яка є...
Підписатися на:
Дописи (Atom)