Куди дівати Hande-made?

Ну і привіт!))

Сьогодні понеділок, ранок, я дохворіваю, а у п'ятницю у мене потяг. Прошу у Бозі підкинути мені жменьку здоров'ячка, а тимчасом в голову усякі думки лізуть, якими хочеться поділитись.

Шарячись на просторах Інтернету, в різник блогах-групах рукодільних, бачу дуууже багато маленьких рукоділок. Фетрові іграшки, невеличкі вишивочки, іграшки на ялинки, манюсінькі лялечки тощо - невеличкого розміру роботи, які зараз переважають по популярності великі роботи, змістовні якісь праці.

Зразу скажу, мені надзвичайно подобаються мімімішні рукоділочки, я в захваті від мініатюрних вишивочок, дивуюсь магнітикам на холодильник, чи чомусь подібному, особливо млію від морських тематик або щось із гірськими мотивами (ви ж знаєте, це моі слабкості). Але у мене постає питання: куди це все дівать? Тобто, я зараз не кажу про подарунки, вироби на замовлення, або конкретно потрібні речі (от як наприклад, рукавички). Я говорю про силу-силенну виробів, котрі з'являються як гриби після дощу (майже щодня нове фото), при чому, коли дивишся, постає питання : і що з ним робить, або для чого воно зроблене?

Якщо говорити по вишивку, то колись на питання сестри "куди ви оце все дівать будете?", ми з мамою в один голос відповіли: "не будемо в рамочки вставлять, а складатимемо в стопочку полотна!"))))) Я про що. Якщо у вишивці це в принципі реально, то от, наприклад, у скрапі ти ж не заведеш велику скриню, куди будеш альбоми складати, або листівочки. Або ось мене зацікавило таке фото, яке я поцупила (чесно признаюсь) на сторінці журналу "Все о рукоделии" на ФБ:

Це справді суперові роботи! Це ж скільки любові і праці потрібно було вкласти, аби зшить все це. У мене ручки просто не звідти виросли, аби таку красу зробить, правда. Але питання (особисто у мене!!!) - для чого? Ну, можливо, для дитячих ігр, тоді зрозуміло.

Дівчатка, може я якась не така, га? Може мій прагматизм-раціоналізм заважає бачити якісь очевидні речі? Можете мені пояснити? 

Ну неможливо ж заставити квартиру усим цим, правда ж? Чи я настільки черства та недалекоглядна бурчунка, яка ваще нічого не розуміє в творчості чи рукоділлі, зациклена на своіх вишивках, а?

І от ще.... У мене був досвід вишивання невеличкоі картинки "Совеня", на яку я витратила силу-силенну коштів, бо я ще не така матьора вишивальниця, щоби у мене багатенно різних ниточок, прийшлось купувати всю палітру заявлену у ключі (а ви ж не забувайте, що кольорів може бути 30, а використати ви можете всього 3 см), та ще і рамочка добряче затягнула. Я вирішила, що більше експериментувати з таким не буду, або хоча б поки що, поки у мене запасів не набереться трохи. 

Хочу дізнатись вашу думку з цього приводу, як ви вважаєте, чому зараз популярність виросла ось таких маленьких рукоділочок, куди іх дівати і який сенс іх робити в таких кількостях?

Дякую, що завітали і хотілося б дискусіі на цю тему!)))

Як завжди, ваше, на цей раз, Задумливе Дурко!

Гарного усім дня та настрою, не зважаючи на погоду за вікном!

Я завжди щось змінюю)

Дівчатка такі непостійні!

Невеличкий пост-попередження))

Якщо ви зайдете до мене і не впізнаєте вигляд сторінки, не лякайтесь, це я шось міняю) Ну не можу я постійно бути в одноманітності. Навіть на роботі постійно соваю монітор, принтер, стаканчики, клавіатуру і мишку, телефон і Айпад потерпають від зміни тем і картинок. Я постійно критикую себе за не дуже вдалий фон в блозі, або мені не подобається розміщення і вигляд посилань. Прошу вибаченн за незручності, але якщо є рух, хоч в якому б прояві він не був, мені так краще!))

Не знаю, коли буде змінюватись вигляд блогу і яким він покажеться на ваші очі, але точно знаю, що буде))

Люблю вас усіх і дякую, що відвідуєте!

P.S.: Невгамовне Дурко!

Як я умію дуби валити

Назва посту виникла зі вчорашнього запису, багатьом вона сподобалась і стала актуальна наразі. Ще можна примінить сюди "дурень думкою багатіє". Це теж буде про мене. З дитинства так повелось, що де б я не ходила чіпляла все, що "погано лежить", моя уважність максимум дотягала на трієчку по п'ятибальній системі. Я і досі дивуюсь, як стала бухгалтером. Хоча тут інше, мабуть, мені колупаться у законах подобається і застосовувати іх також. Але то таке. Купити в універсамі майонез і забуди його там же - була справа честі! А якби ви знали, що коілось із сестрою, коли вона чітко казала який купить лак для волосся, а я обов'язково притарабаню щось інше... Короче кажучи, "дуби" - це мій постійний стан і я вже до нього звикла.
Так от, про вчора.
Я дуже раділа з того, що купила набір задешевше ніж у Києві, а потім Кульбабка (Олександра Сергієнко) візьми та й задай мені питання на предмет, це набір хрестиковий, чи гобеленовий? І які будуть, на ваш погляд варіанти? Звичайно ж гобеленовий! Хоча я замовляла, чи ДУМАЛА, що замовляла хрестиковий!!! Подивилась я на сайті, перевірила у замовленні і дійсно, знову моя подружка-неуважність поруч мене, нікуди не ділась!
Ну що вам сказать? Тепер я ото сестру свою зрозуміла і іі стан, коли я шось "не те" куплю.
Але! З іншого боку я зовсім і не засмутилась, бо гобеленом давно хотіла повишивать, ото був у мене один досвід, теж від Лукас "Натюрморт з овочами", це буде більш масштабна робота, так що все склалось добре.
А сестра сказала: "Яке ти було дурко, таке і залишилось... Нічьо в тебе не міняється!"
І я тому безмежно радію! ;-)))

(Це я трохи шокована від цікавого відкриття, що я гобелен прикупила))))

(Органайзер в діі)

(Канва. Вперше таку бачу. Ще одне відкриття)

(Ну і схемка, на 15-ти величезних аркушах)

І от ви можете мені не повірить, але я мушу написати. Тільки що перевернула на себе гарячий чай. Все нормально, але факт на лице. 

Дякую, що завітали!

Завжди ваше - Невгамовне Дурко!;-)

Новини за якийсь там час ;-)

От буває так, що ходиш-ходиш, хочеш чимось поділитись, щось написати, а так лінь, що ой-ой-ой... Ото і у мене таке буває) Отак зберу силу-силенну якихось цікавостей, а потім пишу. Так от, сьогодні мова піде про в"язання, вишивання, отримані "хочухи" (див. минулий пост) та котячі ніжності.

Почну, мабуть з отриманих "хочух". Якщо хтось читав мій минулий запис, то пам"ятає про що я мріяла і про що писала.