Свіженькі з багетки "Натурниця" і "Шевченкова хатка"!

Доброго вечора усім вам!
От і забрала накінець я свої картинки. І нарешті моя люба "Натурниця" замала якісь чіткі обриси))) Точніше навіть не так, а знайшла собі хатинку.
Рамочку замовляла у недавно відкритій поряд багетній лавці. І так цікаво там було: купа картин, купа рамок, живе пес і тут же малює художник)) Знаєте, таке собі творче приміщення. У мене склалось враження, що от саме так я собі і уявляла художню майстерню, не інакше) Там так атмосферно якось))
Рамочки замовила однакові, що на "Шевченкову хатку", що на "Натурницю", обирала я, мій чоловік і приймачка замовлень. Маю сумніви, що на дівчинку можна було би і легше обрамлення придивитись, але з іншого боку наче і нормально.
"Шевченкова хатка" поїде до рідні, а "Натурниця" оселиться у мене, в моїй власній галереї)))

Слухняно опускаю голову і чекаю на справедливу критику стосовно рамок, ну і звичайно я за "потриндіть", так що коментуйте, не соромтесь!))

Дякую, що завітали!
Люблю вас безмежно! ;-)

"Натурниця" закінчена! Звітик #3, останній ;-)

І знову привіт!

Сьогодні такий собі затишний вечір, всі вдома, пухнаста поруч, тепленько і добре...

Особливо в такі вечори хочеться прям на дотик відчути затишок, насолодитись цим відчуттям, бути поглинутим ним, запам'ятати... 

От і сьогодні все це у купці зробило свою справу і я таки закінчила "Натурницю"! Беки подолала ( хоч як я іх не люблю))  та і не так багато іх було))) Ця невгамовна дівчинка не давала мені спокою з самого початку, я описувала всі своі пригоди у раніших постах, але як на диво дуже легко закінчилась. Картинка невеличка, але, на мою думку, вийшла нічогенько так)))

Дяка велика Кульбабці за схемку і за те, що не побоялась віддати мені в роботу!

 Тож викладаю свій останній звітик по цій роботі, коли буде підібрана рамочка, то покажу звичайно ще, а поки із закінченням мене першого в житті відшиву!)))

Звіт по відшиву "Натурниця" № 2

Сьогодні трохи більше потепліло, на завтра ще тепліше, а на післязавтра до + 30. Що це значить? Це значить, що я маю нагоду ще раз в цьому році відчути прихід осені. Ох, як же мені подобаються ці ранки, свіже з примороззю повітря, шалики, шарфики і звичайно ж К-А-В-А. Як жарко, то не так вона і п"ється, я вам скажу....
Маю ще одну нагоду в цьому році висунути носа із вінка балкону і з насолодою вдихнути холодненьку свіжість....

Це я до чого?
Як холодно, воно якось краще вишивається.. Спокійніше. Уже ж і бігти нікуди наче не потрібно.... То я за останній час трошки підквапилась з відшивом "Натурниці". Скоро, вже зовсім скоро її закінчу, від беків мені тут не відкрутитись у будь-якому випадку, тож буду вчитись їх любить. Беки вони такі.
А поки що - ловіть! ;-)

Дякую, що слідкуєте за цією роботою і за те, що зайшли у гості! ;-))

З головою в авантюрку або відшив "Натурниця"

Давно-давненько я не писала тут про свої напрацювання на вишивальній ниві, та і чесно кажучи, останнім часом якось дуже попустилась у відношенні вишивки. Ні-ні, не подумайте, що відмовляюсь від цього заняття, навпаки, більш вдумливо та раціонально стала підходить до всього цього. Вже немає отого постійного "хочу-хочу-хочу, все хочу", потрошку дошиваю свої праці-залежі, перестала шаритись по магазинах вишивальних (чи то той клятий курс долара таке витворяє з людьми, чи то просто в місто так грунтовно не вибиралась...), чи просто наситилась вже хотінням, трошки заспокоїлась і потихеньку-помаленьку #хрестикую (о, хештег придумала!).
Але ж бува оті нотки невгамовного хом"яка таки десь проскакують і маю після такого наскоку розповісти вам накінець про мою першу авантюрку, в яку я ув"язалась (по-доброму!) з величезним бажанням!
Одна моя добра знайома Кульбабка створює офігенні схемки для вишивання! Все б нічого, та чіпляє воно ну прям за живе! То козака Мамая придумає, то портрет Залізняка, то Характерника виведе... Я вважаю, що совісті у неї немає, бо за кожним постом із новою схемою, в мені отой хом"як просинається, не зважаючи на раціональні думки! І допросинався він до того, що я взялась за відшив схемки "Натурниця" за мотивами картини Тараса Григоровича Шевченка (ага, мало хто, мабуть, знає, що перше він був художником і навчався саме на художника, це вже потім почав писати вірші).

Ну блін, ну так вона мені в душу запала ця картинка, що спасу не було! Розумієте, мене завжди у вишивці приваблювали якісь неординарні схеми, тобто, квіточки-обійми-пари і таке інше я вишивала, зараз у роботі морський пейзаж, хатинка, беки у "Райському куточку", а от захотілось чогось такого, чого ні у кого не має... Тому і погодилась!

Та не так все легко і просто було. Замовила ниточки і тканинку, поки прийшло замовлення (а мені ж все і одразу подавай!), відшила трохи, потім зрозуміла, що не того розміру Аіду взяла, знайшла у себе (!!!) потрібного розміру кусочок, відшила, подумала, що і це не така, замовила ще раз потрібну, прийшла потрібна, виявилось, що вона така сама як і моя.... Почала нормально вже шити, як два рази прийшлось розплутувати, бо то не тим кольором (інколи моя неуважність доводить мене до сказу!), то не там вишила.... Корочше кажучи, накінець потрошку пішла моя "Натурниця" відшиватись. Як казала Кульбабка "Дійдеш до її 5-ї точки, накажеш!" Мабуть так і зроблю))))
А поки, на ваш суд перший звіти по відшиву ловіть!
Хоч трішечки, хоч помаленечку, але все ж таки просовується моя робота))))