День Рождения - это круто!!! ;-))

Тааакс...
Тут у некоторых, а именно у Scrapshopчика скоро, очень скоро юбилей - 5 лет!!!!
И как водиться, по случаю праздника такого раздаются подарки.
И  не просто подарки, а очень ценные и нужные.
Поэтому хочу поздравить Scrapshop с предстоящими именинами и, конечно же, поучаствовать в получении подарков ;-)))

С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ!!!!!!
Всего вам наилучшего! Процветания, успехов, увеличения числа клиентов и расширения ассортимента! То есть, пожелание еще на ближайшие 5 лет - РАЗВИТИЯ ВАМ!!!!! ;-))

Отака от, б....лін, патріотка - ідіотка!

"Думи мої, думи мої, лихо мені з вами...." Т.Г. Шевченко.

     Ех. Пішло воно все до чортів. Дістало. Все дістало. Дістали новини з "фронту", дістала ситуація, дістало перейматись. Все. Крапка. Я втомилась. Я складаю свою "зброю". Тепер буду мовчати. І нічого нікому не казатиму. Не писатиму, не буду бачить і розуміти. Не хочу. Втомилась. Баста.
     Все, зараз увімкну СТБ і буду дивитись.

ХА! ПОВІРИЛИ???????
А НЕ ДОЧЕКАЄТЕСЬ!

ДЗУЗЬКИ ВАМ!!!

Будете терпіти мою тріпотню ще довго! Ба! Точнісінько поки читатимете увесь цей потічок..... Бла-бла-бла. Ось такий у мене настрій! А точніше - І  С  Т  Е  Р  И  К  А  !!!!!

(За раніш вибачаюсь, дітям ліпше не читайте. Я вас люблю і поважаю, але мовчечки-мовчечки, бо зараз увімкнеться в мені "мужлан" і я засуну подалі свою дівчачу стриманість. Готові?)

Так от.  І   С   Т   Е   Р   И   К   А   у мене!!!!!
Бо, блять, капець, шо робиться!!!!!!!
У нас МОРЬКО відбирають! А куди я їздить буду? Ні, ну то добре, що ми нарешті загранки зробили! Але ж своє - ближче до дупи... І взагаллі. Якого корявого я маю віддавати крівно мною зароблені 6 тисяч якомусь.... ну, приміром, Тунісу, або.... якійсь Чорногорії? А чого б не відвезти у ЄВПАТОРІЮ? Не поселитись у санаторій "Ласточка" і не спати в подертій кімнаті на скрипучому ліжку, де, бля, всі сестри-лікарі-прибиральниці чують, як ви з чоловіком дітей робите? Да.. діла... Але ж ми звикли, як при совку - шоб усі знали, шо МИ - справжня українська сімеєчька, у якої, що там по генплану? - ага - тєлєвізор-кухня-пілєсос. Да-да, саме ота і є. Да, ота, шо як прокляті клепаємось на роботі цілий рік, шоби у той Крим поїхать, бо ж ше не звідана територія! Треба ж ба догнать - чого то усі ненормальні на ту Ай-Петрі лупляться, як дурні? І чого то у тій Балаклаві з бази воєнної музєя захерачили? АААА, треба ж поїхать та на свої лупи поглянуть. Ага. Один раз. Бо більш там нема чого дивитись. І як же ж кожного божого літа не вивалить свої дві прекрасні булочки на чорній-причорній гальці (в смислі - на камінцях.. ну, на таких маленьких, чорненьких... ну не на дівці Гальці, а на ка-мін-цях! поїдьте та й подивіться, якщо не знаєте... мать у Тунісах такого нема... от.).... І як же кожного літа не ломиться на пляж у шість ранку, аби знайти місце, шоб прибити тією галькою (не ім'я це, НЕ ІМ'Я!!!) покривало... Ну мало що (чьто мне снег, чьто мне зной..., тобто, чьто мне ветер, чьто мне дождь...). Та піти лупонути пересмаженої кави  у каХФешці, що єлє оклигалась від нічної навали отдихающих.... Ну і звичайно, як же ми будемо без отих ракушнякових халуп, в яких не те, щоби жити - дихать не можна, бо розвалюються.... АА!! І саме головне - куди ж тепер їздить та задивляться-плюваться-перемелювать кісточки та - піздець - як заздрити отим сволотам, шо повибудовували отам пряміііісінько біля самої водички собі хороми??? Це ж такий у нас дебільний колорит....
Ви запитаєте,а чого ми тільки зараз загранки зробили? То я скажу... Я скажу! Бо, по-перше, ідіоти - любимо СВОЄ МОРЬКО, по-друге, - ідіоти, бо стрьомно було кудись пхатись. І, по-третє, - ідіоти - бо боялись, шо як поїдем кудись, а там краще... А потім як сюди вертати? Коли тут жопа? Не знаєте? От і я не знаю.

(можете дітям починати зачитувати, я стала "харошай девачькай")

А якщо серйозно, все це я писала для того, аби хоч найближче передати свої думки стосовно всього того, що зараз відбувається. Бо так болить душа і так гірко, що вить хочеться. Бо ота погань нас, людей-патріотів, розриває так само як і нашу Державу.....

"... думи мої, думи мої, лихо мені з вами... чом ви стали на папері сумними рядами...", Т.Г. Шевченко.

Сьогодні, мамо, я побачила війну...

Сьогодні, мамо, я побачила війну...
Назавжди світ у раз перевернувся...
На мить в жалобі весь народ зігнувся
Життя свого побачивши ціну...

За що померли всі ці люди, поясни?
За мир і спокій, за права людини?
Тепер залишились у них родини,
Чекаючи припинення війни.

Я там була, я бачила тіла.
"Небесну сотню" хоронили люди
Такою як раніш я вже не буду
Як виявилось - слабшою була...

Сьогодні, мамо, я побачила війну.
І ненависть в очах родини.
Коли прощаючись з єдиним сином...
Свободи розуміючи ціну....(©)

Сьогодні в моєму житті настав переломний момент.
Сьогодні я була на Майдані.
Сьогодні я потрапила в реалії буття.
Сьогодні я зрозуміла, що таке війна, коли відспівували "Небесну сотню". Так боляче. Це так боляче.....
 Коли бачиш, як через усю площу несуть труни на сцену, де стоїть священник....Як ВЕСЬ НАРОД тихими  голосами потроху виводить "Ще не вмерла України ні слава не воля....."... А в голові - "...поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров"ю волю окропіте..." Я дивилася на те, як дорослі чоловіки не ховаючи сліз, знявши шапки і поклавши руку на серце виводили "Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду..."
І ось в саме в цю мить я здалась... потекли сльози. На якусь хвилину опам"яталась, стала сльози витирать,  підняла очі і побачила, що коло мене стоять десятки таких же як я, котрі не стримуються... Я плакала, я ридала... А в голові - за що? Хто за це відповість??? Хто сяде, кого розстріляють?
Міняється світосприйняття, коли виходиш на Хрещатик і у колишньому приміщенні "Київстар" бачиш організований штаб Правого сектора. Коли приносиш туди покривала, а тобі охоронці в повній омуніції кажуть: "Почекайте тут, до вас вийдуть".... Сюрреалізм. Ти не розумієш, де ти, хто ти. Враз покидає відчуття миру. Ти одразу ж забуваєш, що ще три місяці назад, ти ходив тут і купував речі у прилеглому магазині, а зараз тут - війна.
Цього не розумієш сидячи перед екраном телевізора, перед монітором гаджетів. Ти сприймаєш все це, але відсторонено...
І тепер, побачивши все це, я маю право плюнути в обличчя кожному, хто мені скаже, що все там проплачено! Я маю повне право роздерти лице кожному, хто скаже мені, що на Майдані наркомани, алкоголіки, бомжі! Я маю повне право, послати кожного, хто посягне на соборність і державність МОЄЇ КРАЇНИ! Я маю повне право відстоювати свою мову, своє право на життя, своє право на існування в цій країні!
І ті люди, котрі були там у момент прощання із хлопцями і чоловіками, ніколи вже не будуть колишніми.
Повірте, вже страху немає. Є ненависть і злість!
Я пишаюся своєю державою! Я пишаюся тим, що я УКРАЇНКА!!!!!!!
Бо я сьогодні, мамо, побачила війну...
Це закралось в пам"ять, в мізки назавжди. Тепер для мене є два життя: "до" і "після". Тепер я чітко знаю, як я буду виховувати своїх майбутніх дітей, тепер я чітко знаю своє призначення в житті, тепер я чітко знаю, чого я хочу від життя і в чому його сенс.

Бо сьогодні, МАМО, я побачила ВІЙНУ!!!!!!!!!!

Моє особисте звернення до Президента України. Поки що чинного...

Я - звичайна громадянка цієї великої держави.
Я - освічена, розвинена людина.
Я - потенційний виборець.
Я - народ.

Тому, на правах свідомого громадянина, я хочу звернутис до Вас, пане Президент.
Я народ. І я виборець. Хоча свого часу я не проголосувала за Вашу кандидатуру на виборах, але великої ролі тоді це не зіграло. Але я є народ і сотні тисяч таких же як я, мільйони, проти Вашого керівництва.
Ми, народ, НЕ ХОЧЕМО аби Ви були зараз при владі, аби Ви керували Државою.
НАРОД ПРОТИ Вашої влади.

В наш час ми чомусь забули, що саме Ви не є керівником держави, Ви не є всемогутнім та єдиним. Ви - такий самий працівник як і я, і як сотні, мільйони інших людей в нашій країні. Ви - НАЙМАНЕЦЬ і найняв Вас НАРОД цієї країни. Ви займаєте таку ж саму державну посаду, як і двірник біля дому. Якщо НАРОД Вам не йме довіри, Ви маєте піти!!!!!!!!!
Н А Р О Д      Н Е     Х О Ч Е     В А С    Б А Ч И Т И не те, що на посаді Президента, але й на просторах нашої Держави!
Це - ВОЛЯ  НАРОДУ!!!!!!
Тому, майте свідоме розуміння того, що Вам треба негайно піти у відставку. Вам НАРОД України виказав НЕДОВІРУ!!!!!
Я особисто не хочу, аби Ви були МОЇМ Президентом!!!!

20.02.14

І так минула перша ніч

На моїх 6:52, 19.02.14

Отож перша ніч минула.
Прокинулась і зразу ж "Громадське", Twitter, Facebook....
А тут вже ПЕРЕМОГА!!!!!
МИ СТОЇМО!!!!!
МИ СТОЇМО!!!!!
СЛАВА ГЕРОЯМ, СЛАВА ХЛОПЦЯМ, СЛАВА ЖІНКАМ!!!!!!!!
Плачу, схиляю голову, цілую ноги їм усім!!!!

Не скорити народ України, не завести у яму, не продати!!!!
Ми - вільний народ!
МИ - УКРАЇНЦІ!!!!!!!!
Ми довели це всьому світу!!!!!!!
Тепер ми - найважливіша нація у Європі!!!
Єднаймося, вставаймо, бо ми того варті!

Коли поріг страху пройдений...

22:20 на моїх. 18.02.14.



Запам"ятаю цю дату назавжди.
Слова - не важливі. Важливі дії. Зараз дії там, на Майдані.
Там ДІЄ НАРОД! Наш народ! Народ України.
Багато чого наболіло, багато чого вже пережито.
Триває яку годину облога Майдану.
Назад дороги немає.
Йде захоплення ОДА по областям, йде блокування беркутівців по містах.
Де-факто: введений надзвичайний стан.
Метро не працює. Корки на дорогах в 10 балів.

Що я думаю особисто?
Я думаю, що тільки так ми можемо щось змінити.
Я вважаю, що назад дороги немає.
Стаю на коліна по загиблим... Це є жертви і невідомо скільки їх ще буде.
Стаю на коліна перед хлопцями, чоловіками, батьками, які є на передовій.
Я не знаю, як влягтись спати і я не знаю, що буде завтра і як завтра прокинутись.
Немає ночі.

Боже, поможи нам!

Лілії для львівянки.

Усім привіт. Хотілося зробити приємне одній моїй знайомій зі Львова. Натрапила на ось таку схемку. Дуже легко вишивалось, з натхненням. Відправлю, буде несподівано, і, думаю, приємно. Хай порадується такому кольоровому сюрпризу! А як відпишеться, то обов'язково повідомлю про її реакцію)))

Друг чи ворог? Або - "До свидания".

      Зараз у нашій державі такі речі робляться, така ситуація складна.. Так багато різних думок, поглядів. І так іноді диву даєшся, коли чуєш деякі... Просто ти вважаєш, що мислиш правильно, що те, що відбувається є реальним, прозорим, але багато хто думає по-інакшому, дивлячись на події з іншого боку.

Ще одна цукерка!

Хочу подати заявочку на отримання цукерочки!!!!!!
Вона тут знаходиться - Цукерка!

У разі перемоги хотілося б отримати ось що:

1. Биндер - Zutter Bind-It-All Machine - Version 2.0/Pink
2. Маска Studio Calico - Bubbles, 10*15 см
3. Маска Tim Holtz - Layered Stencil - Rays, 10.5*21.7 см
4. Маска Crafters Workshop - Mini Tiny Circles, 15*15
5. Маска Crafters Workshop - Tile Texture, 30*30
6. Набор спреев для штампинга Tattered Angels Glimmer Mist "Bright" Starter Kit! 4 шт. по 30мл
7. Набор спреев для штампинга Tattered Angels - Paint System - Precious Stone - Opal, 4 шт.

Який зараз Київ, які зараз люди... або - революція!

   Давно вже я тут не писала. Закинула я трішки це діло. Потроху і вишиваю... Немає натхнення.    Душа зараз в іншому місці.
   Немає покою, немає сну.

Перше святкове совенятко є!

Небагато минуло часу як я писала про них і казала, що обов"язково вишию. Сказано - зроблено!
Маленькі радості, маленьке совенятко))) Так приємно його було вишивать)) Держиш тканинку і наче тепленьку пухнасту пташинку тримаєш. І робота швидко зробилась, хоча картинка невеличка.
А ще я ось зрозуміла, що мені потрібен толковий фотоапарат, бо навіть моєю улюбленою Sonyкою неможливо передати емоції! Буду писати листа Діду Морозу, можливо він мене почує і принесе під ялинку моє замовлення) Маю надію, що я добре себе поводила весь рік! Ну що ж, розмови розмовами, а ось і саме пташення, зустрічайте і знайомтесь, це Пухко!)))

День Миколайчика!

Свято святого Миколая, єпіскопа міста Миру в Малій Азії, припадає на 19 грудня.

Свято Миколая прийшло до нас 1088-1089р. за часів князя Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається „Празник Святого Отця нашего Миколая, архієпіскопа Мир Ликійських Чудотворця”.

Цукерка для знайомої від "Хомяка"

Вже вдруге моя знайома просить долучитися до розіграшу цукерки. У неї блогу немає, в соц.сітках не зареєстрована, тож чому б не допомогти)))
Ось тут цукерка знаходиться

Маю надію, що зможу порадувати знайому! ;-)

Святкові совенятка)))

Скоро Новий рік. Свято. Чогось хочеться тепленького і пухнастенького. Кіт вдома є. Морська свинка теж. А хочеться для душі, щоб теплота поширилась і розлилась по всьому тілу. На очі потрапили ось такі схемки

Ну такі вже вони кумедні ці совенятка! Легенькі маленькі картинки, які тішать мене, надаючи натхнення та радість!
І ось у мене вже є тканинка і ниточки.

Хочу почати, хоча б трошечки, хоча б пару хрестиків! Хочу зігрітися від них і піти на Майдан... туди, де визріває моє майбутнє і моя свобода. Туди, де є вільні люди, де є прагнення кращого!
Ну що ж, починаю!
P.S.: звіт обов"язково буде!

Мій забутий котик))

Добрий раночок всім-всім-всім!!!
Сьогодні неділя, на вулиці нарешті зимно і сніжно. Бо, якби там не було, а зима все ж таки має бути сніжною))))

А ще, у нашій країні твориться історія і диво. Ми на Майдані, відстоюємо свою свободу! Сьогодні марш мільйонів і ми обов"язково до нього приєднаємось, але то буде пізніше. А зараз, хочу поділитися з вами моїм процесом вишивання котика.

Євроінтеграція!

Думала, що омину цю тему в блозі, але не можу, не можу стерпіти!

Ми живемо в сучасній краіні, у вільній, незалежній, але ж, що це коіться? До чого людей довели, що брат іде на брата, син на батька по різні сторони барикад! Невже повертаються часи панщини, неволі, злиднів, безмов'я? Де у нас та демократія? Та невже ж нас затопчуть, невже панів не скинуть? Невже цілий народ не вартий того, щоб відстояти своі права? Та невже ж нас не почують????
Світ, зверніть на нас увагу, допоможіть! Бо ми вже не стоімо за конкретну людину, ми відстоюємо наше майбутнє, наше життя! В нас його відбирають ті, хто мають владу!
Та чи ж ми не люди, чи ж ми не можем втілити те, до чого прагнемо!
Витягаючи на побоі тих людей, які волею знаходяться на захисті краіни! Але кого ви розгоните, кого б'єте? Ви краіну захищать повинні, ви повинні бути з народом! Та чи ж ви не такий самий народ??????????? Як таке може бути, як до такого ми можемо дійти?
Силовики, відмовтесь  панів захищати! Всі, не по одному! Тоді у них нічого не буде, тоді знімемо!
Вже не йде мова про Євроінтеграцію, яку успішно зірвали наші ясновельможі, вже іде мова про свободу цілого ароду, націі!!!
Щоб нам, громадянинам Украіни було страшно жити у власній державі!!! Та ціна нам копійка, якщо при владі ВІН, самий головний покращувач!!!!!
Ми завжди були під чиєюсь владою, завжди нас гнобили, але краще Росіі цього не робив ніхто!!!!
Геть з влади президента (з малоі -спеціально), який цурається своєі мови!!!
Геть всіх, хто настраює дітей проти батьків, виставляючи іх, силовиків для розгону!!!!!
Піднімаймося, бо ми цього варті!!!!!!!

Ой, що коіться, панове?!
Що ми робим, схаменіться!
Чи було давно такеє,
Що народ панів боіться?

Піднімайтеся, ідіте!
Хай вони відчують силу!
Хай побачать Украіну,
Хай відчують запах пилу!

Ми народ, а не худоба!
Доки будемо страждати?!
На Шевченковій могилі
Щоб сльозами не стікати!

Іх лише маленька кучка!
А у нас -ціла КРАІНА!!
Довели вже нас до ручки,
І народ ввели в руіну!!!

Н. Олексишина

Продовжую "Зимнее утро".

А у мене трагедія! Отож виклала я процес, як я оцю картинку вишивала

І так довишивалась, що промахнулась на 3 рядки. Ну як промахнулась.... Лишні вишила! Яж не вмію, щоб не дошить, я ж можу тільки перешить!

Новий рік наближається!!! :-)))

Друзі, а скоро ж Новий рік, ви пам'ятаєте?

     Скоро повітря буде пахнути мандаринками і святом, дитячими спогадами і щастям))

Лист з потяга...

   

    Так цікаво... Скільки раз їздила у потягах, а чомусь саме ця поїздка мене надихає і надає таке відчуття легкості і щастя!
     Якось дивно! Чомусь зараз, саме в цей раз я, натягнувши на ноги капці, відкрила книгу (яка вже стала улюбленою) і замовила чай. А ще печиво є. Тепло так. Поруч рідна людина, навпроти - невідомий хлопчик - попутник, який привітався, підсівши у Дрогобичі... Дуже неймовірна традиція - вітатися з невідомою людиною... Приємно так!

Маленьке місто..

Всім привіт!
       Сьогодні я звертаюсь до вас виключно українською. Сьогодні такі часи, що поволі починаєш замислюватись: хто ти і що ти... Потрібен іноді якийсь поштовх, щоб зробити наступний крок.
       Я була у відпустці, всього лиш тиждень, їздила до маленького міста на початку Карпат. Це так мало - тиждень відпустки і так багато, щоб зрозуміти, що ти українець! Піймала себе на думці, що іноді дуже важко переходити на свою власну, гармонійну і красиву мову. І саме не на суржик, а на чисту рідну мову. В наступному пості розповім вам про мою подорож, а зараз хотілося б зазначити, що маю намір перевести свій блог на українську мову. Так, звичайно, інші дописувачі і користувачі - переглядачі не розумітимуть, тим самим аудиторія скоротиться, але є такий собі допоміжник Google, який з легкістю перекладе будь-який текст.
      Зараз, повернувшись звідти, надивившись їхнього телебачення, їхніх програм, зрозумівши, як люди живуть своєю державою, нацією, народністю, як переймаються національною ідеєю, надихавшись їхнього гірського повітря, я зрозуміла, що хочу спілкуватись СВОЄЮ, РІДНОЮ мовою.
     Думаю, багато хто мене зрозуміє і підтримає! Дякую!