26.04.15

Моя перша нагорода!!!

Доброго ранку, дівчатка!
А мене сьогодні нагородили! Перший раз))) Трошки я знітилась, бо, чесно кажучи, не знала раніш, що воно таке)))
Дякую безмежно Мрійниці та її блогу "Барвисті мрії..." за те, що принесла мені радість)))



Із задоволенням відповідаю на питання!

19.04.15

Моя карта візуалізації

В одному з минулих постів я писала, що маю намір зробити карту візуалізації.
Це такий собі особистий візуально відтворений план вашого життя. Ви можете за допомогою малюнків, картинок, схемок, різних кольорів "запрограмувати" ваші щирі побажання, так би мовити, зафіксувати найпотаємніші ваші бажання у житті!
Я вже давно про неї думала, ніяк не могла фсормулювати, який саме вигляд має бути у моєї. Потім пошарилась в Неті, нагуглила собі інформацію, як вірно її зробить, у який краще день, як вірно малюночки розмістить. І ось вибравши для себе потрібний день усілась вчора і зробила, а сьогодні вже була куплена рамка і вуаля - маю свій секретний, самий найгарніший життєвий план, який постійно у мене на очах і якому я буду слідувати надалі!
Думала, на чому б його зробить, зупинилась на картонному лицьовому аркуші з календаря на роботі, як раз підійшов під рамку 30х40 і все, що хотіла - було без проблем розміщено.
Немає якоїсь чіткої інструкції, як її робити, це - ваше бачення, ваші бажання, ваше уявлення! Що ви хочете, чи бажаєте - міцне здоров"я, чи дім власний - розміщуйте! Роздумувала спочатку, чи варто в рамочку вставляти, але картон під дією клею ПВА почав по куточках трохи загинатись, тож питання було вирішено. І не пожалкувала! Після оформлення моя робота стала дуже яскравою, завершеною, закінченою, гарною, такою теплою і..... моєю!, аж захотілось її за собою усюди носить)))
Покажу вам маленький фрагментик, бо хотілося похвалиться, але розкривать "усі карти" поки не хочу. Побачимо. Але якось дивишся на це своє віконечко у майбутнє життя і так тепло на душі стає, так радісно і світло, що вам не передать!
Дівчатка, дуже раджу і вам її зробить, адже точно у кожної є якісь заповітні бажання, мрії та плани.
Я ось собі почала думать, чого я раніш не наважилась... Але ж кажуть, шо всьому свій час....


18.04.15

Мамина праця

Видалось вчора заскочити додому, провідати своіх, ну і звичайно подивитися на мамині нові роботи.
Перша картина "Ранок у лісі"
Мені надзвичайно сподобалась! На фото не дуже видно, але рамка як влипла, по кольору дуже вдало підібрано. Мене питали на Фейсбуці, чи це часом не Дім, ні, кажу, не Дім. Мама купує схемки без ключів на звичайному базарі, знає своі "точки", де дешевше та де гарніші картинки, нитки сама підбирає, дещо комбінує. Вона про Інтернет опосередковано чула, не те, що про Дім))))) Отак собі і працює, що запало в душу, те і вишиває.


А ці три красуньки вона вишила просто так, такі "легенькі" картинки-відпочивалочки десь побачила, то от і має. Звичайно, я не могла пройти повз і замовила собі такі самі. Чоловік у мене попитав, чого я іх собі сама не вишию... Ну, по-перше, мама вже кольори під них підібрала, а з моім хаосом в голові, я нічого путнього не підберу. А, по-друге, ій дуже приємно, коли вона та іі праця "потрібна". Тому скоро матиму ось ці три красунечки у себе в колекціі)))




А це хотіла трішки показати одну з багатьох маминих скатертинок. Поганенько видно, але це також по схемкам без ключів, як-то кажуть, збирала по крупинкам.

Ось такі у мене на сьогодні новини, до наступноі зустрічі і гарного вам вихідного!

Моє, накінець закінчене "Морозное утро"

Доброго недільного ранку усім-усім!
Мені як завжди не спиться, а вариться-жариться-печеться-миється голову-п'ється каву і т.д.
7:15 на моіх і поки є 10 вільних хвилин до "потовкти картопельку" вирішила написати.
Пам'ятаєте моє багатостраждальне "Морозное утро"?  Колись я писала про те, як промахнулась і превишивала цю картинку. Вишила, лежало полотно у мене рік, потрібно було ще беки додать. Але не змогла, посто не осилила. Слухайте, може десь є такі вишивальниці, які беки полюбляють і можна ім відправити схемку і полотно, аби закінчили, а?)))))) Ну так вони мені не подобаються - страх! Ще є, правда одна картинка, де іх треба прошити, але я там вже розумніша була, посто почала іх, тепер вже не залишиш, є стимул до закінчення.
Але я не про те.
Пролежало моє ".... утро" рік просто так і нарешті я спромоглась віддати його у багетку. Що з того вийшло, дивіться самі:





І якщо ви вважаєте, що я тут одна тусуюсь, ви помиляєтесь!


16.04.15

Чудеса у "Зачарованому лісі"

Даааа, все ж таки "Зачарований ліс" настравді зачарований і у ньому відбуваються не просто дива, а чудеса!!!
Не вірите? А ви спробуйте розмалювать! От спробуйте! І дива для вас відкриються навіть не на сторінках книжечки, а у вашому житті! Це я тепер точно знаю!
Моє диво з'явилось сьогодні у вигляді лінку на Блоги на сайті "Видавництво Старого Лева", де був розміщений мій минулий пост про цю книжечку. Як же мені було приємно, мало до стелі не стрибала, стримувало лише те, що я була на роботі)))))
Кажете, чудес не буває? Ще і як буває, варто лиш зазирнути на першу сторіночку Лісу...









14.04.15

"Хатка" №4, вихідний та подорожні спогади

Христос Воскрес!!! Зі світлим святом Великодня вітаю вас усіх!
Сьогодні середа і свято вже минуло, але ж як не привітать))) 
Я з новим звітиком, бо ударно попрацювала ще до свят, тож є про що похвалитись))))
"Хатка" моя просувається, сьогодні ще додам трішки хрестичків, бо вихідна. Ага, ось так посеред неділі... На питання "що сьогодні робитимеш?" відповіла - буду готувати, закину прання, малюватиму, вишиватиму і.... спатиму! Корочше кажучи, ще один розвалюшний день. Погодка сьогодні не дуже радує, яяяякраз так щоби дома сидіти ;-)))
Ну як, як не присвятити його повністю собі! Особливо, як тебе ніхто, крім пусхнастої, ще й не чіпає!))

05.04.15

"Хатка" № 3

Сьогодні неділя і я чесно зі вчора взялась за вишивку. Щось з розмальовкою я закинула і камінці викладати і вишивку. Але сумління взяло гору і вже звітую за пророблену роботу, тим більше, що на носі Великдень і мене точно потягне вишивати саме на нього. І як би там не було, але все ж таки у це свято я краще камінці повикладаю.
Вчора чоловік якось особливо звернув увагу і сказав, що гарно виходить, якась така, каже, з ефектом 3Д))) А я дуже радію з того!
От що встигла майже за добу з гачком:


А ще хотіла показати скільки ще залишилось вишити, все, що виділено маркером, то вже є.

Так що роботи придостатньо!

Гарного вам усім дня! ;-)

01.04.15

Втомлені люди

Можливо цей пост і не для рукодільного блогу, але мені на очі трапилась цікава стаття на одному із інтернет-ресурсів "Кинути все. Втомлені від життя люди". Тут ідеться про те, що в сучасному світі поняття успішності якось стирається. Що для нас успішність, ким нав"язана, де чіткі критерії по яким можна визначити успішна людина чи ні? Для нас успішність - це гарна робота, особистий дім, авто, купа дітей, камін з пледом на старості років...
А може успішність це комфорт? Комфорт в житті. Тобі комфортно працювати на роботі за 4000,00 грн, ну так, хотілось би більше, але і так вистачить. Але стоп! я ж не успішний! У мене ж немає яхти за мільйон доларів. Та і квартири особистої немає. А як же воно буде, коли діти підростуть, треба ж ім десь жити...А там і сім"ї у них будуть, треба щось думати....
Що це таке за думки? Ким і чим нав"язані? 
Ні, я не кажу, що прагнути ні до чого не потрібно, навпаки! Але загальноприйняті норми, що я "не успішна", бо я не вписуюсь у якісь чиїсь рамки висять над нами домокловим мечем.
Треба, треба, треба.... Швидше, швидше, видше... Бігти, бігти, бігти... М-дааа... А може треба зупинитись? Хоча б у думках?
Ми настільки втомлюємось у цих забігах, що іноді нам треба відключитись. Зараз дуже популярне рукоділля серед дівчат, може тому, що є можливість "відімкнутись" від буденного, від постійних думок?
В цікавий час ми живемо, стільки всього інтересного бачимо, стільки всього охоплюємо, йде розвиток людства, дуже прискорений розвиток і нам хочеться іноді від цього всього втекти....
Після розпаду СССР молодь навпаки кинулась в бари, на дискотеки, гульки, вседозволеність... Зараз же, ми, та сама тодішня молодь, хочемо тиші, ми вже всього цього "наїлись". Теперішня молодь розумніша за нас: гуртки, збори, громадські організації, мови, подорожі, усіляки стартапи... Як же цікаво-цікавенно!!!
Ми ж, вже дорослі, уступаємо їм дорогу зі сторони спостерігаючи цей розвиток.
Ми вже втомлені від такої швидкості, ми втомлені від вічного бажання комусь щось довести, бути успішними. Якщо бачимо 101 спідницю-кофту-куртку на своїй подружці десь на фото, зразу ж думки - а я не можу собі це дозволити, у мене немає стільки грошей, значить я не успішна.... А потім ловиш себе на думці, що може у тебе просто пріоритети інші? Або тобі реально не потрібна двадцята спідниця? То може ти все ж таки успішна?
Зараз з такою швидкістю змінюється все навкруги, що іноді задумуєшся - як людина все це ще спроможна сприйняти?