Вечір сьогодні видався якийсь теплий, замріяний, самотній (накінець дехто, дуже мною обожнюваний, пішов на зустріч випускників) і вирішила розібрати свої купки і витягнути на доопрацювання мою "Хатинку". Спочатку трошки розгубилась, бо десь заділа органайзер з ниточками, але це швидко було виправлено - піднята ще одна тека і оп-ля - ниточки на місці.
Тож приступаю до завершення, можна так сказати, мого довгобудика. Завтра ще один зовсім-повністю-на всі 100 - вільний день, сьогодні всі справи зроблено, тож ууууперед!
І да, знаєте, взяла я тканинку, глянула на хрестики і зрозуміла, як я за ними скучила! Просто неймовірно скучила!!
Повернулась, мої рідні, по-вер-ну-лась!!! І нііколи, чуєте, ніколи вас не полишу)))
Ловіть трішки моїх "зберігалочок", зимової погоди та кімнатного затишку (знаєте, буває отак сидиш і тебе наче огортає: розумінням того, що сьогодні лиш субота, що завтра повнісінький день нічого, крім приготування їжі, робити не треба буде, що так тепленько мерехтять світлом полички, що твій рукодільний дріб"язочок поруч і ти зараз будеш насолоджуватись самий найулюбленішим ділом!) А я тимчасом взялась за роботу))
(сьогоднішній ранок для усіх виявився сюрпризом))), я не виключення!)
(частина моїх скарбничок)
(Таку картину я зараз спостерігаю, сидячи навпроти на дивані і прошиваючи хрестик за хрестиком. Ага, гантелі не мої, мене саму можна замість них використовувати ;-)
Дівчаточка, гарних вам, натхненних вихідних, тепла, затишку, любові та замрієності! І пам"ятайте, весна таки прийде!
Люблю вас усіх безмежно і дякую за відвідини!
Немає коментарів:
Дописати коментар