22.03.16

Читацькі новини!

Нарешті вечір прийшов і можна собі дозволити відпочити, тим більше, що сьогодні мені перепало трохи книжечок. Минулу порцію я давно закінчила, потім ще брала книжки у мами та сестри, так що я не сумувала, особливо вранці, дорогою на роботу (і тут я стала любити суспільний транспорт, а подекуди - і корки).

Тож сьогодні поділюсь ось чим:



1) "Мольфар", Марія Чумарна.

«Мольфар» - це книжка, яка крізь призму сучасного життя кидає погляд читача в потаємні глибини людської душі. Любов і свобода вибору, сила думки і слова, потаємне і явне в людській долі - ці глибинні проблеми автор розкриває легко, ненав'язливо, акцентуючи на вагомості простих і звичайних цінностей життя.

Так написано в анотації. Почитаю, потім розповім про враження. Можливо, ця книга відкриє мені щось нове та цікаве, змусить щось обдумати та переоцінити. Побачимо!

2) "Катерина", Дарина Гнатко.

Бідна кріпачка Катерина змалечку не знала любові, бо ще в три рочки залишилася без мами. Відтоді в хаті правує зла мачуха Килина, яка зненавиділа дівчинку з першого погляду. Вона ж хоче видати пасербицю заміж за огидного сотника Яковенка, який обіцяє щедру винагороду за дівчину. Катерина в розпачі: весілля не за горами, а єдиний захисник, закоханий у неї друг дитинства Микола, трагічно загинув. Звідки чекати порятунку? Однак життя дівчини назавжди змінює зустріч із графом Криштофом Гнатовським! Вона вперше в житті закохується, і пан відповідає тим самим почуттям.
Простолюдинка стає дружиною графа! Та чи зможуть бути щасливими колишня наймичка та нащадок знатного роду?


Тут мене зацікавила тема кріпацтва, відношення до бідного люду, зацікавила тема рівності чи НЕ рівності між соціальними прошарками населення. Ну і звичайно, цікаво, чим же все закінчиться)

3) "Порослий кульбабами дворик. Книга I", Валерій Шевчук.

Новий двотомник Валерія Шевчука особливий: тут зібрані невидані новели та оповідання. Перша книга — «Жовте світло вікон» складається з текстів, написаних упродовж 1960–1964 років. Видання проілюстроване світлинами й документами із родинного архіву автора. Для широкого кола читачів.

Люблю прості, душевні, життєві оповідання, після прочитання яких багато чого обдумується, осмислюється... 
Я от завжди любила слухати старших людей, завжди у селі сиділа поруч бабусь на вулиці і уважно слухала про те "як було колись", як губка вбирала у себе інформацію. Мені так було цікаво, я майже не дихала, аби почути, про те, як колись комусь жилось... Жаль, що тоді ще не розумієш майже нічого з того, що чуєш... Це такий небувалий скарб! 
Тож захотілось чогось такого спокійного і ненав"язливого. Хоча, тільки зараз побачила, що вже є друга книга. Думаю, обов"язково і її придбаю!

Ось такі у мене новини на сьогодні. "Шевченкова хатка" шиється і доволі стрімко, книги будуть читатись, а я - отримувати від того небувале задоволення!!

Гарного вам вечора і дякую, що завітали!!!

P.S. а ще, там, де я замовляю книжечки мені завжди в подарунок щось кладуть, чи то листівку, чи, от як сьогодні, 2 закладочки. Дріб"язок, а дуже приємно)))