25.08.15

З головою в авантюрку або відшив "Натурниця"

Давно-давненько я не писала тут про свої напрацювання на вишивальній ниві, та і чесно кажучи, останнім часом якось дуже попустилась у відношенні вишивки. Ні-ні, не подумайте, що відмовляюсь від цього заняття, навпаки, більш вдумливо та раціонально стала підходить до всього цього. Вже немає отого постійного "хочу-хочу-хочу, все хочу", потрошку дошиваю свої праці-залежі, перестала шаритись по магазинах вишивальних (чи то той клятий курс долара таке витворяє з людьми, чи то просто в місто так грунтовно не вибиралась...), чи просто наситилась вже хотінням, трошки заспокоїлась і потихеньку-помаленьку #хрестикую (о, хештег придумала!).
Але ж бува оті нотки невгамовного хом"яка таки десь проскакують і маю після такого наскоку розповісти вам накінець про мою першу авантюрку, в яку я ув"язалась (по-доброму!) з величезним бажанням!
Одна моя добра знайома Кульбабка створює офігенні схемки для вишивання! Все б нічого, та чіпляє воно ну прям за живе! То козака Мамая придумає, то портрет Залізняка, то Характерника виведе... Я вважаю, що совісті у неї немає, бо за кожним постом із новою схемою, в мені отой хом"як просинається, не зважаючи на раціональні думки! І допросинався він до того, що я взялась за відшив схемки "Натурниця" за мотивами картини Тараса Григоровича Шевченка (ага, мало хто, мабуть, знає, що перше він був художником і навчався саме на художника, це вже потім почав писати вірші).

Ну блін, ну так вона мені в душу запала ця картинка, що спасу не було! Розумієте, мене завжди у вишивці приваблювали якісь неординарні схеми, тобто, квіточки-обійми-пари і таке інше я вишивала, зараз у роботі морський пейзаж, хатинка, беки у "Райському куточку", а от захотілось чогось такого, чого ні у кого не має... Тому і погодилась!

Та не так все легко і просто було. Замовила ниточки і тканинку, поки прийшло замовлення (а мені ж все і одразу подавай!), відшила трохи, потім зрозуміла, що не того розміру Аіду взяла, знайшла у себе (!!!) потрібного розміру кусочок, відшила, подумала, що і це не така, замовила ще раз потрібну, прийшла потрібна, виявилось, що вона така сама як і моя.... Почала нормально вже шити, як два рази прийшлось розплутувати, бо то не тим кольором (інколи моя неуважність доводить мене до сказу!), то не там вишила.... Корочше кажучи, накінець потрошку пішла моя "Натурниця" відшиватись. Як казала Кульбабка "Дійдеш до її 5-ї точки, накажеш!" Мабуть так і зроблю))))
А поки, на ваш суд перший звіти по відшиву ловіть!
Хоч трішечки, хоч помаленечку, але все ж таки просовується моя робота))))