Час спливає немов вода, летить, біжить кудись, хіба за ним встигнеш? От і зараз за вікном вже осінь, а зовсім недавно я ще дописувала у серпні... Ех, час невблаганний....
Я знову дістала свою осінньо-зимову подружку-чашку, з якоі дуже зручно пити каву, а особливо мене в ній приваблює розмір, скільки хочеш-стілки і наливай собі!
Так от, кава зварена, пахне таким приємним духм'яним ароматом, солодка молочна пінка теж зробила свою справу і я, у цей прохолодний осінній ранок, всілась писати сюди. Називається, відчуй себе письменником))))
Сьогодні хотіла з вами поділитись ось чим. Поіхала я якось знову до мами і побачила іі вишивку у процесі. Ну як, я і раніш це бачила, а от тепер звернула увагу на схеми, якими вона користується. Вона не купує набори, це дорого для людини пенсійного віку, від мене грошей на них категорично не бере і каже, що то не вишивання))))) Вона купує недорогі картинки по 5-10 грн за малюнок, підбирає сама нитки і трудиться. Як я не намагалась пояснити, що моі "покупні" в багатьох випадках, схеми кращі, в них ключі зрозуміліші, відмовляється навідріз іх брати. Каже, що для неі втрачається елемент творчості.
І от я звернула увагу на те, які саме картинки і схеми вона купує. В більшості випадків це просто картинка з кольоровими квадратиками:
Якщо додати вік мами та стан зору, то я вам хочу сказати, що праця іі неоціненна, бо, як на мене, тут очі просто "зламати" можна!
Колись у дитинстві мені на очі натрапив малюнок, коли син цілує руки матері... Зараз якось так згадалось і вкотре зрозумілось.....
Гарного вам усім дня і дякую, що завітали!
Немає коментарів:
Дописати коментар