Багато від кого я чую таке питання (або твердження):
- ееее, та що ж змінилось? ніфіга не змінилось! все так само і залишилось, ті самі люди при владі, ті самі схеми, те саме управління!
І така нудьга за це бере.... Нудьга за людину, яка такі питання задає і такі речі висловлює.
А сама собі й думаю - а от реально, що змінилось? Люди? Настрої? Свідомість? Відношення до політики? Що? Хтось може мені внятно відповісти? Отак, щоби по стелажиках розкласти... Адже більшість нас розуміє - йде інше... щось інше, але йде, насувається, наздоганяє кожного з нас. Але що саме? ЩО? До відчуттів же не можна доторкнутися!
Патріотичність у нас була. Правда десь захована далеченько, але була. Тепер, вирвавшись назовні, б'є фонтаном. І, як показує час, це не справа одного дня. Цю патріотичність фіг хто тепер у нас забере. Хай спробують. Хай. По одному тільки заклику "Слава Україні" підніметься вся країна.
..... еееех, згадую розмову з однією людиною на початку Майдану....
"Та нічого ви не досягнете! Нічого у вас не вийде! Піде Яник, то інший такий самий прийде! Нічого ви не зробите! Нафіг ви оце людей збурюєте, на вулиці виходите?! Краще б гроші заробляли." - було мені сказано.....
"Хм" - подумала я тоді - "Розумна людина....мабуть.... а й справді, чого це ми всі піднялися? Не тому, що дихання людям перекривають? Не тому, що кабалу нав'язують? Не тому, що ПРА-ЦЮ-ВА-ТИ немає як і де..... Не тому, що вже жити немає як?!!!!"Мабуть легше ж таки вдома сидіти і шипіти на кожного, хто тоді на Майдан вийшов, що всі ми паразити.....
Я тоді висловилась, що нехай ми ще тридцять років підряд будемо Майдани збирати, але все ж таки покажемо, що народ здатний приймати рішення. І що дивно! Не потрібно, як виявилось, нам 30-ти років. Ми вже показали. Тепер тільки сміюсь у відповіть на подібні фрази, типу "нічьо у вас не вийде".
Ми змінюємося, наше нутро змінюється, ми проводим перезапуск наших мізків.
Я не можу точно сказати в чому це проявляється, це як сукупність, набір якихось моментів.
І тому у мене є одне-єдине питання. І до себе в першу чергу (хоча я вже сама собі на нього відповіла) .....
А чи багато з нас, хоч колись, читали передвиборчі програми кандидатів у районні ради, чи у мери, чи у Київраду? Я, наприклад - ніколи. От повірите? І на вибори ходила через раз....
А ось тут, мабуть, виринає відповідь на моє питання на самому початку посту... Ми змінились в тому, що почали цікавитись, запитувати, дізнаватись і хотіти отримувати відповіді.
Ми змінились в тому, що нам ВЖЕ і ТЕПЕР не байдуже, що відбувається в Державі, з народом, що відбувається конкретно з кожним із нас.....
Оце і є. мабуть, такий собі restart ....
- ееее, та що ж змінилось? ніфіга не змінилось! все так само і залишилось, ті самі люди при владі, ті самі схеми, те саме управління!
І така нудьга за це бере.... Нудьга за людину, яка такі питання задає і такі речі висловлює.
А сама собі й думаю - а от реально, що змінилось? Люди? Настрої? Свідомість? Відношення до політики? Що? Хтось може мені внятно відповісти? Отак, щоби по стелажиках розкласти... Адже більшість нас розуміє - йде інше... щось інше, але йде, насувається, наздоганяє кожного з нас. Але що саме? ЩО? До відчуттів же не можна доторкнутися!
Патріотичність у нас була. Правда десь захована далеченько, але була. Тепер, вирвавшись назовні, б'є фонтаном. І, як показує час, це не справа одного дня. Цю патріотичність фіг хто тепер у нас забере. Хай спробують. Хай. По одному тільки заклику "Слава Україні" підніметься вся країна.
..... еееех, згадую розмову з однією людиною на початку Майдану....
"Та нічого ви не досягнете! Нічого у вас не вийде! Піде Яник, то інший такий самий прийде! Нічого ви не зробите! Нафіг ви оце людей збурюєте, на вулиці виходите?! Краще б гроші заробляли." - було мені сказано.....
"Хм" - подумала я тоді - "Розумна людина....мабуть.... а й справді, чого це ми всі піднялися? Не тому, що дихання людям перекривають? Не тому, що кабалу нав'язують? Не тому, що ПРА-ЦЮ-ВА-ТИ немає як і де..... Не тому, що вже жити немає як?!!!!"Мабуть легше ж таки вдома сидіти і шипіти на кожного, хто тоді на Майдан вийшов, що всі ми паразити.....
Я тоді висловилась, що нехай ми ще тридцять років підряд будемо Майдани збирати, але все ж таки покажемо, що народ здатний приймати рішення. І що дивно! Не потрібно, як виявилось, нам 30-ти років. Ми вже показали. Тепер тільки сміюсь у відповіть на подібні фрази, типу "нічьо у вас не вийде".
Ми змінюємося, наше нутро змінюється, ми проводим перезапуск наших мізків.
Я не можу точно сказати в чому це проявляється, це як сукупність, набір якихось моментів.
І тому у мене є одне-єдине питання. І до себе в першу чергу (хоча я вже сама собі на нього відповіла) .....
А чи багато з нас, хоч колись, читали передвиборчі програми кандидатів у районні ради, чи у мери, чи у Київраду? Я, наприклад - ніколи. От повірите? І на вибори ходила через раз....
А ось тут, мабуть, виринає відповідь на моє питання на самому початку посту... Ми змінились в тому, що почали цікавитись, запитувати, дізнаватись і хотіти отримувати відповіді.
Ми змінились в тому, що нам ВЖЕ і ТЕПЕР не байдуже, що відбувається в Державі, з народом, що відбувається конкретно з кожним із нас.....
Оце і є. мабуть, такий собі restart ....
Немає коментарів:
Дописати коментар