"Думи мої, думи мої, лихо мені з вами...." Т.Г. Шевченко.
Ех. Пішло воно все до чортів. Дістало. Все дістало. Дістали новини з "фронту", дістала ситуація, дістало перейматись. Все. Крапка. Я втомилась. Я складаю свою "зброю". Тепер буду мовчати. І нічого нікому не казатиму. Не писатиму, не буду бачить і розуміти. Не хочу. Втомилась. Баста.
Все, зараз увімкну СТБ і буду дивитись.
ХА! ПОВІРИЛИ???????
А НЕ ДОЧЕКАЄТЕСЬ!
ДЗУЗЬКИ ВАМ!!!
Будете терпіти мою тріпотню ще довго! Ба! Точнісінько поки читатимете увесь цей потічок..... Бла-бла-бла. Ось такий у мене настрій! А точніше - І С Т Е Р И К А !!!!!
(За раніш вибачаюсь, дітям ліпше не читайте. Я вас люблю і поважаю, але мовчечки-мовчечки, бо зараз увімкнеться в мені "мужлан" і я засуну подалі свою дівчачу стриманість. Готові?)
Так от. І С Т Е Р И К А у мене!!!!!
Бо, блять, капець, шо робиться!!!!!!!
У нас МОРЬКО відбирають! А куди я їздить буду? Ні, ну то добре, що ми нарешті загранки зробили! Але ж своє - ближче до дупи... І взагаллі. Якого корявого я маю віддавати крівно мною зароблені 6 тисяч якомусь.... ну, приміром, Тунісу, або.... якійсь Чорногорії? А чого б не відвезти у ЄВПАТОРІЮ? Не поселитись у санаторій "Ласточка" і не спати в подертій кімнаті на скрипучому ліжку, де, бля, всі сестри-лікарі-прибиральниці чують, як ви з чоловіком дітей робите? Да.. діла... Але ж ми звикли, як при совку - шоб усі знали, шо МИ - справжня українська сімеєчька, у якої, що там по генплану? - ага - тєлєвізор-кухня-пілєсос. Да-да, саме ота і є. Да, ота, шо як прокляті клепаємось на роботі цілий рік, шоби у той Крим поїхать, бо ж ше не звідана територія! Треба ж ба догнать - чого то усі ненормальні на ту Ай-Петрі лупляться, як дурні? І чого то у тій Балаклаві з бази воєнної музєя захерачили? АААА, треба ж поїхать та на свої лупи поглянуть. Ага. Один раз. Бо більш там нема чого дивитись. І як же ж кожного божого літа не вивалить свої дві прекрасні булочки на чорній-причорній гальці (в смислі - на камінцях.. ну, на таких маленьких, чорненьких... ну не на дівці Гальці, а на ка-мін-цях! поїдьте та й подивіться, якщо не знаєте... мать у Тунісах такого нема... от.).... І як же кожного літа не ломиться на пляж у шість ранку, аби знайти місце, шоб прибити тією галькою (не ім'я це, НЕ ІМ'Я!!!) покривало... Ну мало що (чьто мне снег, чьто мне зной..., тобто, чьто мне ветер, чьто мне дождь...). Та піти лупонути пересмаженої кави у каХФешці, що єлє оклигалась від нічної навали отдихающих.... Ну і звичайно, як же ми будемо без отих ракушнякових халуп, в яких не те, щоби жити - дихать не можна, бо розвалюються.... АА!! І саме головне - куди ж тепер їздить та задивляться-плюваться-перемелювать кісточки та - піздець - як заздрити отим сволотам, шо повибудовували отам пряміііісінько біля самої водички собі хороми??? Це ж такий у нас дебільний колорит....
Ви запитаєте,а чого ми тільки зараз загранки зробили? То я скажу... Я скажу! Бо, по-перше, ідіоти - любимо СВОЄ МОРЬКО, по-друге, - ідіоти, бо стрьомно було кудись пхатись. І, по-третє, - ідіоти - бо боялись, шо як поїдем кудись, а там краще... А потім як сюди вертати? Коли тут жопа? Не знаєте? От і я не знаю.
(можете дітям починати зачитувати, я стала "харошай девачькай")
А якщо серйозно, все це я писала для того, аби хоч найближче передати свої думки стосовно всього того, що зараз відбувається. Бо так болить душа і так гірко, що вить хочеться. Бо ота погань нас, людей-патріотів, розриває так само як і нашу Державу.....
"... думи мої, думи мої, лихо мені з вами... чом ви стали на папері сумними рядами...", Т.Г. Шевченко.
Ех. Пішло воно все до чортів. Дістало. Все дістало. Дістали новини з "фронту", дістала ситуація, дістало перейматись. Все. Крапка. Я втомилась. Я складаю свою "зброю". Тепер буду мовчати. І нічого нікому не казатиму. Не писатиму, не буду бачить і розуміти. Не хочу. Втомилась. Баста.
Все, зараз увімкну СТБ і буду дивитись.
ХА! ПОВІРИЛИ???????
А НЕ ДОЧЕКАЄТЕСЬ!
ДЗУЗЬКИ ВАМ!!!
Будете терпіти мою тріпотню ще довго! Ба! Точнісінько поки читатимете увесь цей потічок..... Бла-бла-бла. Ось такий у мене настрій! А точніше - І С Т Е Р И К А !!!!!
(За раніш вибачаюсь, дітям ліпше не читайте. Я вас люблю і поважаю, але мовчечки-мовчечки, бо зараз увімкнеться в мені "мужлан" і я засуну подалі свою дівчачу стриманість. Готові?)
Так от. І С Т Е Р И К А у мене!!!!!
Бо, блять, капець, шо робиться!!!!!!!
У нас МОРЬКО відбирають! А куди я їздить буду? Ні, ну то добре, що ми нарешті загранки зробили! Але ж своє - ближче до дупи... І взагаллі. Якого корявого я маю віддавати крівно мною зароблені 6 тисяч якомусь.... ну, приміром, Тунісу, або.... якійсь Чорногорії? А чого б не відвезти у ЄВПАТОРІЮ? Не поселитись у санаторій "Ласточка" і не спати в подертій кімнаті на скрипучому ліжку, де, бля, всі сестри-лікарі-прибиральниці чують, як ви з чоловіком дітей робите? Да.. діла... Але ж ми звикли, як при совку - шоб усі знали, шо МИ - справжня українська сімеєчька, у якої, що там по генплану? - ага - тєлєвізор-кухня-пілєсос. Да-да, саме ота і є. Да, ота, шо як прокляті клепаємось на роботі цілий рік, шоби у той Крим поїхать, бо ж ше не звідана територія! Треба ж ба догнать - чого то усі ненормальні на ту Ай-Петрі лупляться, як дурні? І чого то у тій Балаклаві з бази воєнної музєя захерачили? АААА, треба ж поїхать та на свої лупи поглянуть. Ага. Один раз. Бо більш там нема чого дивитись. І як же ж кожного божого літа не вивалить свої дві прекрасні булочки на чорній-причорній гальці (в смислі - на камінцях.. ну, на таких маленьких, чорненьких... ну не на дівці Гальці, а на ка-мін-цях! поїдьте та й подивіться, якщо не знаєте... мать у Тунісах такого нема... от.).... І як же кожного літа не ломиться на пляж у шість ранку, аби знайти місце, шоб прибити тією галькою (не ім'я це, НЕ ІМ'Я!!!) покривало... Ну мало що (чьто мне снег, чьто мне зной..., тобто, чьто мне ветер, чьто мне дождь...). Та піти лупонути пересмаженої кави у каХФешці, що єлє оклигалась від нічної навали отдихающих.... Ну і звичайно, як же ми будемо без отих ракушнякових халуп, в яких не те, щоби жити - дихать не можна, бо розвалюються.... АА!! І саме головне - куди ж тепер їздить та задивляться-плюваться-перемелювать кісточки та - піздець - як заздрити отим сволотам, шо повибудовували отам пряміііісінько біля самої водички собі хороми??? Це ж такий у нас дебільний колорит....
Ви запитаєте,а чого ми тільки зараз загранки зробили? То я скажу... Я скажу! Бо, по-перше, ідіоти - любимо СВОЄ МОРЬКО, по-друге, - ідіоти, бо стрьомно було кудись пхатись. І, по-третє, - ідіоти - бо боялись, шо як поїдем кудись, а там краще... А потім як сюди вертати? Коли тут жопа? Не знаєте? От і я не знаю.
(можете дітям починати зачитувати, я стала "харошай девачькай")
А якщо серйозно, все це я писала для того, аби хоч найближче передати свої думки стосовно всього того, що зараз відбувається. Бо так болить душа і так гірко, що вить хочеться. Бо ота погань нас, людей-патріотів, розриває так само як і нашу Державу.....
"... думи мої, думи мої, лихо мені з вами... чом ви стали на папері сумними рядами...", Т.Г. Шевченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар