29.11.14

Зима надихає!

Отак от прокидаєшся, а за вікном пух. Такий біленький, м'який і маєш тільки підставити долоньки, як вони наповняться цікавинками. І так тепло на душі стає, так затишно....
Щороку ми з мамою іздимо у Трускавець, аби трішки відпочити (це я), розвіятися, підлікуватись (це мамі), така собі традиція у листопаді чкуронути туди. А в цьому році не вийшло і ми удвох згадували наші вранішні прогулянки там, передзимові гори, свіже повітря і якесь затишшя.... Чомусь тягне нас туди постійно.... Повертаючись назад завжди привозили у Киів сніг. В цьому ж році сніг не діждався і прийшов сам, без нас. Пообіцяла мамі, що поідем весною.
Але до чого це я все. Тільки що визирнула у вікно і побачила ось що
Це ліс. Ага, справжній ліс. 
Неможливо втриматись, аби не поділитись. 
Ось так побачила пухнасту красу і надихнулась! Закуталась у пледика, увімкнувши Nat Geo Wild взялась за улюблене заняття - вишивання. А поруч - гаряча чашка чаю та книжечка Надійки Гербіш.... І так воно на душі тепло і затишно стало.... Знаєте, вже давно я не відчувала такого спокою в собі. 

P.S. Комусь потрібно подорожувати, комусь купити нові капці, або сумочку, комусь на Bentley розсікати, а мені зараз потрібен спокій і голка з ниточкою... Скажете - нию і скиглю? Зовсім ні, просто вчусь пріорітети розставляти і вибирати найкраще для себе. Чого і вам усім бажаю!
З зимовими вихідними вас!